Географія 8-А та 8-Б класи
Осушення боліт відбувається з різних причин, об’єднує які бажання отримати якусь вигоду з тієї території, що займає водойма. Але приймати таке рішення необхідно лише після ретельного зважування переваг і недоліків, оскільки екологічна рівновага – штука хитка. А болота грають дуже помітну роль у підтримці цієї рівноваги, щоб необдумано знищувати їх.
Причини осушення боліт
- – Звільнення територій заради отримання орних земель. – Спрощення видобутку торфу. – Спрощення вирубки лісу. – Зменшення ризику виникнення пожеж (торф сухий і тому легко запалюється).
Способи осушення
Одним із способів осушення боліт є створення мережі відкритих канав. Суть такого способу полягає в тому, щоб прокопати канави таким чином, щоб вони відводили воду з осушаемой території. Тільки такий спосіб не дуже ефективний.
Осушення боліт за допомогою закритого дренажу, як показує практика, помітно ефективніше. Суть методу полягає в тому, що в землю, на глибину близько 1 метра, закопують трубки діаметром від 4 до 20 сантиметрів (знаходяться вони в 10-20 метрах один від одного). За допомогою цих трубок відбувається відведення і регулювання рівня води.
Найчастіше використовується комбінований метод, при якому в деяких місцях копаються канави, а в інших – закладаються трубки. Залежить вибір способу від властивостей осушуваного водойми.
Наслідки
- Знищення великої кількості прісної води. Справа в тому, що болота є прекрасними природними фільтрами для очищення води. Знищуючи болота, ми знищуємо і ці фільтри. І навіть більше того, оскільки болота живлять багато річок, то осушення боліт може привести і до зникнення річок (або їх здрібніння). Підвищення рівня вуглекислого газу в атмосфері. Болота пов’язують вуглець за рахунок утворення торфу з напіврозкладених рослин. Цей карбон не потрапляє в атмосферу. Знищення рослинності, яка росте у вологих заболочених місцях: хвойні дерева, морошка, журавлина, лохина і інші. Знищення багатьох представників фауни, які залежать від рослинності, що виростає в болотистій місцевості. А також тих живих істот, які залежать від особливих умов даних місць.
Висновок
Болота відіграють важливу роль у підтримці екологічної рівноваги, тому їх осушення може принести більше шкоди, ніж користі. Таке, до речі, траплялося неодноразово. Радує, що люди визнавали свою помилку і відновлювали болота.
Але заболочування територій може відбуватися і на ділянках, які вже використовуються людьми і необхідні їм. Наприклад, на дачних ділянках. І осушення дачної ділянки чи здатне привести до екологічної проблеми, а тому можна сміливо здійснювати дану процедуру.
Песимісти вважають, що вже
до середини ХХІ ст. спостерігатиметься глобальна ресурсна, продовольча та
екологічна криза, людство не зможе впоратися з усіма глобальними проблемами і
почне поступово вимирати. Їхніми рекомендаціями є обмежити, а краще – і
призупинити зростання населення і виробництва. Песимісти також вважають, що
демографічний вибух несе не меншу загрозу, ніж вибух атомної бомби.
На думку оптимістів, людство зможе
успішно подолати глобальні
Протягом історії
свого існування людство
стикалося з багатьма
проблемами. Фактично весь розвиток
цивілізації є подоланням
великої кількості перепон та
негараздів. Проте у минулі століття проблеми мали місцевий характер. В епоху
середньовіччя епідемії чуми
винищували населення Європи, але
не доходили до інших регіонів. Раніше війни між народами були локальними.
Сьогодні з появою нових видів озброєння постала загроза існуванню всього живого
на планеті. Первісна людина впливала на природу, як будь-яка інша жива істота.
З бурхливим розвитком виробництва та прогресом науки і техніки діяльність
людини перетворилася на потужну силу, яка вступає у конфлікт з усім навколишнім
середовищем та загрожує існуванню людської цивілізації.
Деякі сучасні проблеми набули глобального характеру. Вони
виникли у другій половині ХХ ст. і особливо загострилися в його останній
чверті.
Особливості
глобальних проблем:
·
Стосуються
всього людства, всіх країн, народів та соціальних верст;
·
Призводять
до значних економічних і соціальних втрат, а у випадках їх загострення можуть
загрожувати існуванню людської
цивілізації;
·
Вимагають для розв'язання співпраці в
загальнопланетарному масштабі, спільних дій урядів та народів.
«Розгадування кросворду»
По горизонталі:
1.
Вплив людини на природу.
3.
Що залишає людина знищуючи рослинність?
6.
Причина високої смертності серед дітей в Африці.
7.
Яка одна з головних причин погіршення здоров'я жителів високорозвинутих країн.
9.
Газ в атмосфері, що захищає Землю.
10.
Як називається захворювання пов'язане з імунодефіцитом.
По вертикалі:
2.
Яка природна зона в Бразилії має назву "легені планети"?
4.
Як називається середовище життя на Землі?
5.
Вид забруднення в Чорнобилі.
8.
Як називається наука про взаємодію людини і природи.
|
3п |
у |
с |
2т |
е |
л |
ю |
|||||||||
|
р |
4п |
||||||||||||||
|
о |
р |
||||||||||||||
|
1а |
н |
т |
5р |
о |
п |
о |
г |
е |
н |
н |
и |
й |
|||
|
а |
і |
р |
|||||||||||||
|
6г |
о |
л |
о |
д |
к |
о |
|||||||||
|
і |
и |
д |
|||||||||||||
|
8е |
а |
а |
|||||||||||||
|
к |
ц |
||||||||||||||
|
7о |
ж |
и |
р |
і |
н |
н |
я |
||||||||
|
л |
я |
||||||||||||||
|
9о |
з |
о |
н |
||||||||||||
|
г |
|||||||||||||||
|
10с |
н |
і |
д |
||||||||||||
|
я |
Мета: сформувати знання про сучасні проблеми взаємодії суспільства і природи, про історію виникнення та становлення концепції сталого розвитку; навчитися аналізувати інформаційний матеріал, висловлювати власну думку, визначати прийнятні для себе і суспільства дії щодо зменшення забруднення середовища;
Дякую, що протягом дистанційних уроків
ви були старанними учнями!
До зустрічі в новому навчальному році!
Бережіть себе та своїх близьких!
З повагою, ваш учитель!
Розділ V. Природа та населення свого адміністративного регіону.
Тема . Географічне положення. Адміністративо – територіальний устрій, історія формування і розвутку Донецької області.
Інформації у
підручнику немає.
«Економічно активне населення» – частина населення, яка виявляє трудову
активність, прагне працювати, бере участь у праці. До цієї групи входять, крім людей працездатного віку, особи у віці до 16
років і працюючі пенсіонери, але не входять домогосподарки, безробітні, що не
шукають собі роботу.
Таким чином, зайнятість
населення– це міра залученості людей до трудової діяльності, ступінь задоволення їхніх потреб у праці
та забезпечення робочими місцями.
|
Основні
проблеми |
Шляхи подолання |
|
Використання трудових ресурсів. |
1. Зміна структури зайнятості:
збільшувати частку зайнятих у сфері послуг і промисловості; враховувати
рівень освіти і професійну підготовку; збільшувати частку зайнятих жінок
(легка і харчова промисловість тощо). 2. В
аграрно-індустріальних областях збільшувати частку зайнятих у сфері послуг. 3. У промислових
районах розвивати галузі для збільшення зайнятості жінок. |
|
Подолання безробіття. |
1. Збільшення робочих
місць шляхом розвитку дрібного і середнього бізнесу. 2.Розвиток галузей сфери обслуговування. 3. Перекваліфікація. 3. Розвиток індивідуальних господарств. |
|
Зміна несприятливої структури трудових ресурсів. |
1. Демографічна
політика, спрямована на підвищення народжуваності. 2. Поліпшення медичного обслуговування. 3. Подолання еміграційних потоків. 4. Перенавчати людей. 5. Розвиток служби, що
допомагає безробітним шукати роботу. 6. Гідна зарплата |
Отже, безробітними є ті, хто може і
хоче працювати, активно займається пошуками
роботи, але не може влаштуватись через відсутність робочих місць чи недостатню
професійну підготовку. Офіційний рівень безробіття в країні становить більше 4%.
✵ Розрахуйте рівень безробіття у своїй області за даними сайту Державної служби статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua/) Шлях: Статистична інформація / Багатогалузева статистична інформація / Регіональна статистика / Демографічна та соціальна статистика / Ринок праці.
✵ Охарактеризуйте безробіття як зло та як добро економічного розвитку.
✵ Визначте, якій країні (Швеція та Албанія) яка структура зайнятості населення належить. Поясніть свій вибір.
1) с/г — 2%, промисловість — 12%, сфера послуг — 86%.
2) с/г — 41,8%, промисловість — 11,4%, сфера послуг — 46,8%.
ДОМАШНЄ
ЗАВДАННЯ
1.Опрацювати у підручнику параграф 58.
2.Повторити матеріал по темі «Населення країни», параграфи 47-58
3.Підготовитися
до контрольної роботи
2.*
Підготувати буктрейлер з вивченої теми.(За бажанням)
3.**Підготувати
відповіді на проблемні запитання:
Запропонуйте
шляхи подолання безробіття
Запропонуйте
шляхи збільшення економічно активного населення.
А) Етнічний склад населення
Етнос — стійка спільнота людей, що історично
склалася на певній території. У ній люди мають власну мову, культуру, усвідомлюють
свою єдність і відмінності від інших етносів. У ході розвитку етносу
формуються характерні ознаки матеріальної та духовної культури, етнічна
самосвідомість. Основними формами етносу є плем’я,
народність, нація.
Плем’я — це група людей, що має свою територію,
примітивну економічну єдність, звичаї та складається з кількох родів. Поступове
змішування племен призвело спочатку до виникнення союзів, а потім і
народностей.
Народність — це спільнота людей, яка історично
склалася на основі об’єднання племен і має спільні територіальні, мовні та
економічні ознаки. Коли спільні ознаки мови, культури, єдності території
набувають стійкого характеру, народність перетворюється в націю.
Нація (від лат. паііоп — народ) — це населення певної
території, яке має спільні звичаї, походження, історію розвитку, мову.
Культуру,
побут, походження та розселення народів вивчає наука етнографія.
Більшість
вчених вважає, що у сучасному світі існує від 3 до 5 тис. малих і великих
народів. За статистичними даними, 321 народ налічує у своєму складі понад 1
млн. осіб, 7 народів — більше ніж 100 млн. (китайці (ханьці) — 1190 млн,
хіндустанці — 265, бен-ґальці — 225, американці — 205, бразілійці — 175,
росіяни — 150, японці — 123).
Етнічний
склад населення постійно змінюється. Інтенсивні міграції та урбанізація
сприяють консолідації (гуртуванню) та асиміляції (розчиненню) етносів.
Прикладом консолідації є формування сучасної швейцарської нації на підставі
німецького, французького, італійського та романського (нащадків древніх римлян)
етносів. Процеси асиміляції, на думку деяких вчених, відбуваються в США навколо
англо-американського етносу.
Б) Класифікація країн за національним
складом населення
За
національним складом населення у світі виділяють три групи країн: однонаціональні,
двонаціональні та багатонаціональні. Одно національними вважають країни, в яких
понад 90 % населення складають представники однієї нації (Данія, Швеція,
Портуґалія, Італія, Ірландія, Греція, Південна Корея, Японія, Ємен, Банґладеш,
Саудівська Аравія та ін.). Класичним прикладом двонаціональної країни є
Бельґія, де проживають фламандці і валлони. Більшість країн світу є
багатонаціональними. Найбільш строкатий етнічний склад в азіатських країнах —
Індії та Індонезії, в них проживає понад 100 народів. Саме у країнах з
багатонаціональним складом населення часто виникають міжетнічні суперечності.
В) Мови народів світу
Головною
ознакою народу є спільність мови. Тому найбільш уживана класифікація народів
базується на мовному факторі. У сучасному світі нараховується близько 5 тис.
різних мов. Детально встановити їх кількість дуже важко, бо деякі області
земної кулі недостатньо вивчені в лінгвістичному плані. 3/4 всіх мов не мають
писемності. Найбільше мов реєструється там, де етнічний розвиток відбувається
на рівні племен або народностей. «Світовим рекордсменом» за чисельністю мов є
острів Нова Ґвінея, де нараховується понад 1 тис. мов.
За ступенем
спорідненості мови об’єднують у мовні
сім’ї і мовні групи.
Завдання 1.Мовні сім’ї і мовні групи
-
Проаналізуйте карту народів світу в атласі. Визначте, які мовні сім’ї є
найбільш розповсюдженими, де вони поширені, які мовні групи поєднують.
- Чим, на вашу думку, пояснюється поширеність
мови:
а) китайської; б) англійської; в) іспанської;
г) російської?
8 клас. Географія. Міські й сільські населені пункти
Географія 8 клас. Урбанізація. Міські агломерації. Мегаполіси.
Опрацювати презентаційний матеріал за посиланням:
Тема:
Статево-віковий склад населення світу й України. Тривалість життя населення.
1)населення, яке молодше від працездатного (діти віком
до 15 років);
2)працездатне населення ( від 16 до 64 років включно)
3) населення, яке старше від працездатного (65 років і
більше)
Залежно від чисельного
співвідношення демографічних поколінь у країні розрізняють три типи вікової структури: прогресивний, стаціонарний і регресивний.
2. За матеріалом параграфу складіть схему «Чинники, що впливають на статевий та віковий склад населення».
Дані занесіть до таблиці.
|
Назва області |
Кількість
народже-них (чол. на 1000 жителів) |
Кількість помер-лих
(чол. на 1000 жителів) |
Природ-ний приріст
(чол. на 1000 жителів) |
Вище (+) чи нижче
(-) середнього показника по Україні |
|
Вінницька |
12,1 |
13,6 |
|
|
|
Дніпропетровська |
6,7 |
16,3 |
|
|
|
Житомирська |
12,2 |
10,8 |
|
|
|
Київська |
8,8 |
17,3 |
|
|
|
Миколаївська |
8,8 |
14,6 |
|
|
|
Одеська |
8,2 |
17,2 |
|
|
|
Сумська |
10,9 |
14,2 |
|
|
|
Харківська |
9,6 |
14,1 |
|
|
|
Хмельницька |
8,9 |
17 |
|
|
|
Чернівецька |
7,7 |
18,4 |
|
|
З перелічених нижче чинників, що впливають
на природний рух населення, позначте ті, що
сприяють підвищенню народжуваності (+), призводять до її зниження(-).
* стабільне економічне і політичне
становище в Україні;
* високий рівень
забруднення навколишнього середовища;
* економічна
незалежність жінок, їх активна участь у суспільному і політичному житті;
* прагнення батьків
отримати у старості підтримку від дорослих дітей;
* високий рівень
безробіття;
* низька заробітна плата
і невисокий рівень життя;
* можливість в старості
мати добре пенсійне забезпечення;
* відсутність державної
підтримки сімей з дітьми;
* економічно залежне становище жінок;
Завдання 4.
Сьогодні для України характерне перевищення смертності над народжуваністю. Назвіть причини низької народжуваності та високої смертності, а також шлях вирішення цієї проблеми.
|
Причини низької
народжуваності і високої смертності |
Шляхи вирішення
проблеми |
|
|
|
Механічний рух —
це переміщення людей через кордони регіону, яке пов'язано зі зміною їх місця
проживання.
Проте механічний рух або міграція має глибші наслідки, ніж просто скорочення чи збільшення чисельності населення. У результаті переміщення змінюється також і структура населення на території як прибуття, так і вибуття мігрантів.
Причини і види міграцій
Причини міграції можуть бути
економічні, національні, політичні, екологічні тощо. Найбільш типовими причинами міграції
є:
·
бажання кращих умов і якості
життя;
·
можливість реалізації своїх
професійних орієнтацій: отримання роботи в іншому місці проживання на кращих
умовах оплати, за фахом і на омріяній посаді;
·
потреба в оновленні життя, визначеній культурі
і знаннях;
·
зміни в регіональному розміщенні
виробництва, його реструктуризації;
·
стан здоров'я і необхідність змін
кліматичних умов;
·
сімейно-шлюбні відносини,
об'єднання з близькими;
·
соціальні і етнічні конфлікти, війни;
·
трудові конфлікти і конфлікти в
сім'ї;
·
випадкові обставини та інше.
Одні
причини міграції мають груповий і масовий характер, інші — індивідуальний.
Існують також причини типові і особливі, об'єктивні і суб'єктивні. Неоднакові
причини міграції в різних регіонах, по-різному співвідносяться економічні і соціальні
причини міграції.
Особливе
місце серед причин міграції населення займає якість навколишнього середовища,
яка є важливою умовою, що визначає якість життя і стан здоров'я людей. Численні
дослідження підтверджують тісний кореляційний зв'язок захворюваності із
забрудненням природного оточення і вплив останнього на територіальні
переміщення населення.
Класифікація міграцій
1.
Залежно від перетину
міграційними потоками адміністративно-територіальних кордонів – внутрішня та зовнішня.
2.
За причинами –
економічні, політичні, релігійні, національні, екологічні тощо.
3.
За тривалістю –
короткострокова та довгострокова.
4.
За термінами – сезонні,
тимчасові, постійні, або незворотні.
5.
За
масовістю – одиничні і масові.
6.
За
дальністю – міжконтинентальні і внутрішньоконтинентальні.
7.
За напрямами – зовнішні
і внутрішні.
8.
За мотивами – примусові
та добровільні.
9.
За способами організації –
організовані та неорганізовані.
10.
За правовим статусом – легальні
і нелегальні.
Джерелом інформації про механічний рух населення є
дані поточного обліку. Дані державної статистики дозволяють дослідити, з одного
боку, міграційні процеси, а з іншого — сукупності мігрантів. Міграційні процеси
кількісно характеризуються обсягом міграції, її інтенсивністю, розміром та
напрямом міграційних потоків. До загальних абсолютних показників обсягу
міграції належать: валова міграція та сальдо міграції.
Валова міграція (ВМ) є сумою чисельності прибулих (П) та вибулих (В)
і характеризує обсяг міграційних потоків за рік.
ВМ = П + В
Сальдо міграції (СМ) характеризує зміну чисельності населення країни
за рахунок механічного руху (різниця між кількістю іммігрантів та емігрантів)
СМ = І – Е
Основні напрямки міграційних потоків у світі та в Україні
Сьогодні понад 230млн осіб проживають за межами країн свого народження, більшість з них – у розвинутих країнах Західної Європи, Північної Америки, в Австралії. Майже кожний сьомий мешканець цих регіонів народився поза їх межами. Це результат активних міграційних процесів, що зумовлені переважно соціально-економічними причинами.
Чималих масштабів набуває нелегальна міграція. Це спільна проблема для країн переселення мігрантів та транзитних країн. До них належить і Україна, через територію якої прямують до Європи численні мігранти з країн колишнього СРСР і Азії.
Українська діаспора
Тривала еміграція українців сприяла формуванню української діаспори в
багатьох країнах світу.
Діаспора – це розселення людей за межами своєї
батьківщини.
За різними оцінками, кількість осіб українського походження, які проживають
за межами України, становить від 10 до 20млн осіб.
Розрізняють східну (у країнах колишнього СРСР) та західну (у країнах Європи
та Західної півкулі). У східній діаспорі проживає близько 5млн осіб (найбільше –
в Росії, Казахстані, Молдові, Білорусі), у західній – майже стільки ж
(найбільше – у США, Канаді, Бразилії).
Міграційна політика
Міграційна політика – це комплекс законодавчих, організаційних та
економічних заходів, спрямованих на регулювання в’їзду в країну та виїзду з
країни населення.
Політика держави в галузі міграції населення і трудових ресурсів включає
два напрямки: імміграційний, що регулює прийняття іноземних громадян, та
еміграційний, який регулює порядок виїзду громадян з країни і забезпечує захист
прав емігрантів за кордоном.
В Україні поки що немає цілісної державної політики щодо іммігрантів, хоча
її законодавче оформлення вкрай необхідне. Адже територія країни зазнає
відчутного припливу іноземних громадян, у тому числі транзитних мігрантів,
кількість яких з кожним роком зростає.
1. Вивчити параграф 49
Механічний
рух –
переселення населення між територіями.
Відтворення населення – безперервний, постійно
повторюваний процес зміни поколінь через народження і смерть.
Кількість населення в світі регулюють такими демографічними процесами
як:
Народжуваність - процес дітонародження в
сукупності поколінь
Смертність - процес вимирання
населення в сукупності поколінь
Різниця між кількістю народжених
і померлих називається природним приростом населення ( ‰; + ; -)
Пп = Н - С (‰) (Пп-
природний приріст)
Пп (-) - депопуляція -
процес систематичного зменшення кількості населення
Пп (+) - демографічний
вибух - різке збільшення кількості населення внаслідок зростання
природного приросту
Густота населення - це кількість населення, що проживає на одиниці площі
( Г= Н/S)
Густота населення України (42 млн
осіб / 603,7 тис км² = 70 осіб на км²)
Густота населення світу ( 7,4
млрд осіб / 148,647 млн км² = 48 осіб на км²)
Найбільш заселені території
світу: долина Нілу, пд.сх. Азія, Західна Європа, східне узбережжя Північної
Америки
Причини різної густоти населення
1.Природні
2.Історичні
3.Демографічні
4.Економічні
· До
збільшення чисельності голодуючих. Вперше з 1970 року кількість людей у світі,
які голодують, перевищила один мільярд. За даними ООН, до цього призвела
світова економічна криза та труднощі національних економік країн, що
розвиваються. Щоб прогодувати таку кількість людей, на думку експертів, у найближчі
40 років необхідно подвоїти, а то й потроїти обсяг виробництва продовольчих
товарів.
· Висока
щільність населення веде до руйнування середовища проживання та виснаження
природних ресурсів.
· Також, за
оцінками експертів, на планеті намічається певне суперництво за лідерство між
країнами. За неофіційними даними, Індія, яка мріє про статус великої держави і
суперничає з Китаєм, має намір відстоювати право на “корону”.
До чого
призводить стрімке зменшення населення в Україні?
· До
погіршення демографічних характеристик працездатного населення і показників
демографічного розвитку і як результат – зменшення величини сукупного
національного доходу.
· До старіння
населення, збільшення «навантаження» на працездатну його частину; скорочення
тривалості життя як чоловіків, так і жінок; погіршення здоров’я нації;
інтенсифікації міграційних процесів, вплив яких на демографічні та
соціально-економічні показники суперечливий і нерідко негативний.
· До зростання
кількості бідних та зменшення споживчого попиту, а механічна рухливість та
інтенсивний відплив осіб молодого віку зумовлюють деформацію вікової структури
працездатних.
Історична довідка
·
Засновники
української демографії. Наука
демографія виникла у другій половині XIX ст. Першим, хто займався вивченням
кількості населення України, був один із засновників географічного
народознавства, автор тексту Державного гімну України Павло Чубинський
(1839-1884 рр.). Він очолив експедицію Російського географічного товариства,
яка вивчала етнографію та статистику України. На підставі зібраного матеріалу
П. Чубинський в 1872-1878 рр. опублікував дослідження у семи книгах «Праці
етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край».
·
Засновником
Інституту демографії Академії наук України став видатний демограф, статистик та
економіст Михайло Птуха (1884-1961 рр.), ім’я якого нині має цей заклад.
Інститут демографії України він заснував 1918 р., в той час як у Росії такий
заклад розпочав роботу лише 1930 р. У 1929 р. М. Птуху було обрано дійсним
членом Міжнародного статистичного інституту. В 1930-х рр. ученого кілька разів
заарештовували через те, що демографічні дослідження та реальні дані перепису
населення в Україні для Сталіна та більшовицького керівництва були небажаними.
Вони намагалися приховати катастрофічні наслідки політики голодомору та
репресій. У 1938 р. Інститут демографії було ліквідовано, як «шкідливий», а
Михайла Птуху перевели у відділ статистики Інституту економіки. Як
демограф-практик М. Птуха розробив схему вивчення демографічних процесів і
запропонував методику її реалізації. Його висновки під час вивчення шлюбності
та смертності населення набули світового визнання. М. Птуха брав участь у
роботі органів планування й охорони здоров’я. Видатний учений — автор понад 80
наукових праць із демографії, загальної теорії статистики, історії статистики.
Важливого значення мають його праці для вивчення наслідків голоду 1932-1933 рр.
і війни 1941-1945 рр.
1. Вивчити параграфи 47-48
1. Розвиток заповідної
справи в Україні
Одним із головних і досить ефективних заходів охорони довкілля є
заповідання. Більш як сто років минуло з часу започаткування активної форми
збереження та відтворення незайманих ландшафтів України. Уже на 1 січня 1928 р.
на території України існувало шість державних заповідників.Загальна площа
заповідників тоді становила 68,5 тис. га, а з розбудовою незалежної України
природно-заповідний фонд держави зріс на 767 тис. га — це 523 об’єкти.
Підґрунтям цього процесу є потужна законодавча база: Закон України «Про природно-заповідний
фонд України», Закон України «Про загальнодержавну програму формування
національної екологічної мережі на 2000-2005 рр.»
Заповідність змінюється не тільки кількісно, але й якісно: значно
врізноманітнилися основні функції природоохоронних територій, зберігається
генофонд живих організмів, відновлюються природні ресурси, регулюється стан
природного середовища, яке використовується з рекреаційною та дослідницькою
метою. Сьогодні до складу природно-заповідного фонду України входять: 15
природних заповідників, 4 біосферні заповідники, 12 національних парків, 2292
заказники, 22 ботанічних сади, 11 зоологічних парків, 36 дендрологічних парків
та 510 парків — пам’яток садово-паркового мистецтва, 25 регіональних
ландшафтних парків, 741 заповідне урочище. У цілому загальна площа
природно-заповідного фонду України становить 72 % від загальної площі території
держави.
2. Категорії природно-заповідного фонду України.
До природно-заповідного фонду належать природні й біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам’ятки садово-паркового мистецтва. Природні заповідники — території або акваторії, які виділені для збереження й охорони типових або унікальних природних комплексів і об’єктів. Вони є науково-дослідними установами, які досліджують природні комплекси і компоненти, природні процеси і явища, розробляють наукові основи та рекомендації з охорони природи. Заповідники є еталонами природи, у їх межах господарська діяльність не проводиться.
Біосферні заповідники — природоохоронні науково-дослідні установи з міжнародним статусом. Це значні природні території (акваторії), що пильно охороняються. Їх виділяють відповідно до програми ЮНЕСКО «людина і біосфера» для створення міжнародної мережі територій з особливою охороною, з метою обміну інформацією щодо природи і раціонального вивчення екосистем, порівняння результатів дослідження аналогічних природних комплексів у різних районах Землі. У межах біосферних заповідників виділяють такі «зони» за їх функціональним призначенням:
– заповідна зона, у якій зберігаються і відновлюються найбільш цінні та мінімально порушені антропогенними чинниками природні комплекси, генофонд рослинного і тваринного світу;
– буферна зона, яка виділяється з метою запобігання негативному впливові на заповідну зону господарської діяльності на прилеглих територіях;
– зона антропогенних ландшафтів, що об’єднує території із зем- лекористуванням, лісокористуванням, поселеннями, рекреацією та іншими видами господарської діяльності.
Національні природні
парки — території, які виділяють для збереження, відтворення,
раціонального використання природних комплексів і об’єктів, що мають особливу
екологічну природоохоронну, історико-культурну, естетичну й освітню цінність. В
організації національних природних парків виділяють такі функціональні зони:
- заповідну, у
якій охороняються та відновлюються найцінніші природні комплекси, забороняються
рекреаційна та інша господарська діяльність;
- регульованої рекреації, де здійснюється
оздоровлення та відпочинок людей, прокладаються туристичні маршрути та
екологічні стежки, забороняється вирубування лісу, промислове рибальство й
мисливство;
- стаціонарної рекреації, де розміщуються
готелі, кемпінги, рекреаційні об’єкти для тривалого відпочинку;
- господарську, у якій
розташовані населені пункти, землі, що входять до парку і на яких господарська
діяльність проводиться з дотриманням загальнодержавних вимог щодо охорони
навколишнього природного середовища.
Заказники — де природні
території (чи акваторії), у яких збері гаються та відтворюються природні
комплекси або їх компоненти. Залежно від мети режиму охорони організовують
лісові, зоологічнії гідрологічні, геологічні, ландшафтні заказники.
Пам’ятки природи — це окремі
унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне,
науково-естетичяе і пізнавальне значення, і створюються з метою збереження їх у
природному стані. У межах пам’яток природи забороняється діяльність, яка
загрожує їх збереженню або призводить до їх деградації.
Ботанічні сади — це
установи, які створюються з метою збереження, вивчення, акліматизації,
розмноження та господарського використання рідкісних і типових видів місцевої
та світової флори. У ботанічних садах виділяють такі ділянки: експозиційну,
відвідування якої регулюється; наукову, на якій розташовуються колекції; експериментальні;
заповідну, на якій проводяться спостереження. Найвідомішими в Україні
ботанічними садами є Нікітський, Центральний республіканський ботанічний сад
ім. Фоміна, Дніпропетровського, Львівського, Харківського, Чернівецького
університетів.
Дендрологічні парки — це
установи, які утворюють для збереження і вивчення в спеціально створених
умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій із метою
наукового, культурного рекреаційного та іншого використання. Найвідомішими
дендрологічними парками є Софіївський, Олександрійський, Тростянецький, Веселі
Боковеньки та ін.
3. Національна екологічна мережа —
єдина територіальна система, що включає ділянки природних ландшафтів, які
підлягають особливій охороні, і території та об’єкти природно-заповідного
фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні території та
об’єкти інших типів, що визначаються законодавством України.
Законом України від 21 вересня 2001 р. затверджено
Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України
на 2000—2015 рр. У програмі зазначено, що сучасний стан природних ландшафтів
України лише частково відповідає критеріям віднесення їх до Всеєвропейської
екологічної мережі.
Основною метою Програми є збільшення площі земель країни з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їх різноманіття, близького до притаманного їм природного стану та формування їх територіально єдиної системи, яка б забезпечувала збереження природних комплексів та екосистем і сприяла збалансованому і невиснажливому використанню природних ресурсів у господарській діяльності
|
п\п |
Назва |
Дата заснування |
Площа, га |
Природна країна, зона |
Адміністративна область |
|
Природні заповідники |
|||||
|
1 |
Канівський |
1923 |
2049 |
Лісостепова |
Черкаська |
|
2 |
Кримський |
1923 (1991) |
44175 |
Кримські гори, Лебедині острови |
АРК |
|
3 |
Український
степовий У т.ч.
філіали: Михайлівська
цілина Хомутівський
степ Кам’яні
могили Крейдова
флора |
1961 1988 |
2768,4 202,4 1028 404 1134 |
Степова Лісостепова Степова Степова Степова |
Донецька Сумська Донецька Запорізька Донецька |
|
4 |
Луганський У т.ч.
філіали: Стрільцівський
степ Провальський
степ Станично-Луганський |
1968 1975 |
1575,5 494 587,5 494 |
Степова Степова Степова Степова |
Луганська Луганська Луганська Луганська |
|
5 |
Поліський |
1968 |
20104 |
Мішано лісова |
Житомирська |
|
6 |
Ялтинський
гірсько лісовий |
1973 |
14230 |
Кримські гори |
АРК |
|
7 |
Мис Мартьян |
1973 |
240 |
Субтропічна |
АРК |
|
8 |
Карадазький |
1979 |
28755,2 |
Субтропічна |
АРК |
|
9 |
Розточчя |
1984 |
2080 |
Широколистяно-лісова |
Львівська |
|
10 |
Медобори |
1990 |
10516,7 |
Широколистяно-лісова |
Тернопільська |
|
11 |
Дніпровсько-Орлівський |
1990 |
3766,2 |
Степова |
Дніпропет-ровська |
|
12 |
Єланецький |
1996 |
1675,7 |
Степова |
Миколаївська |
|
13 |
Горгани |
1996 |
5344,2 |
Українські Карпати |
Івано-Франківська |
|
14 |
Казантипський |
1998 |
450 |
Степова |
АРК |
|
15 |
Опукський |
1998 |
1592,3 |
Степова |
АРК |
|
16 |
Рівненський |
1999 |
47046,8 |
Мішано-лісова |
Рівненська |
|
Біосферні заповідники |
|||||
|
1 |
Асканія-Нова |
1921 |
33100 |
Степова |
Херсонська |
|
2 |
Чорноморсь-кий |
1927 |
100809 |
Степова, Чорне море |
Херсонська, Миколаївська |
|
3 |
Карпатський |
1993 |
54000 |
Українські Карпати |
Закарпатська |
|
4 |
Дунайський |
1998 |
46403 |
Килійське гирло Дунаю |
Одеська |
|
Національні природні парки |
|||||
|
1 |
Карпатський |
1980 |
50303 |
Українські Карпати |
Івано-Франківська |
|
2 |
Шацький |
1983 |
48977 |
Мішано лісова |
Волинська |
|
3 |
Синевир |
1989 |
40400 |
Українські Карпати |
Закарпатська |
|
4 |
Азово-Сиваський |
1993 |
52154 |
Степова |
Херсонська |
|
5 |
Вижницький |
1995 |
7928,4 |
Українські Карпати |
Чернівецька |
|
6 |
Подільські
Товтри |
1996 |
216316 |
Лісостепова |
Хмельницька |
|
7 |
Святі гори |
1997 |
40589 |
Степова |
Донецька |
|
8 |
Яворівський |
1998 |
7078,6 |
|
Львівська |
|
9 |
Деснянсько-Старогульсь-кий |
1999 |
16215 |
Мішано- лісова |
Сумська |
|
10 |
Сколівські
Бескиди |
1999 |
35684 |
Українські Карпати |
Львівська |
|
11 |
Ужанський |
1999 |
35159,3 |
Українські Карпати |
Закарпатська |
1. Вивчити параграфи 45-46, опрацювати лекційний матеріал.
1. Вивчити параграфи 42-43
1. Вивчити параграфи 40-41;
2. Виконати тестування на платформі за посиланням:
1. Вивчити параграфи 38-39;
2. Виконати тестування на платформі за посиланням:
ЗАВДАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
II варіант — лісостепова та степова зони.
(Варіант обираєте відповідно місця за партою в школі)
1. За допомогою карт атласу та тексту підручника
заповніть таблицю.
|
План характеристики |
Назва першої природної зони |
Назва другої природної зони |
|
Географічне положення, розміри |
|
|
|
Загальні риси клімату |
|
|
|
Температурний режим та опади |
|
|
|
Коефіцієнт зволоження |
|
|
|
Загальні риси рельєфу |
|
|
|
Особливості поверхневих вод |
|
|
|
Зональні типи ґрунтів |
|
|
|
Типові представники рослинного світу |
|
|
|
Типові представники тваринного світу |
|
|
|
Види господарської діяльності |
|
|
|
Об’єкти природно-заповідного фонду |
|
|
2. Проаналізуйте зміст таблиці та порівняйте досліджені природні зони.
|
Назва першої природної зони |
Назва другої природної зони |
|
Спільні риси |
|
|
|
|
|
Відмінні риси |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Зробіть висновок про причини, що обумовили відмінності природних компонентів порівнюваних природних зон.
Повторити матеріали §§ 33-37 про рівнинні ландшафти України.
Опрацювати презентаційний матеріал за посиланням:
1. Вивчити параграф 37;
2. Виконати тестування на платформі за посиланням:
1. Вивчити параграф 36;
2. Виконати тестування на платформі за посиланням:
1. Вивчити параграф 35;
2. Виконати тестування на платформі за посиланням:
Мета: поглибити та систематизувати знання про природні компоненти та природні комплекси; сформувати знання про чинники утворення ПК-ландшафтів, особливості взаємодії компонентів природи в ПК.
ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ. РАЙОНУВАННЯ ПРИРОДНИХ ЛАНДШАФТІВ
1. Вивчити параграфи 33-34;
2. Творче завдання на вибір: Бажаючі можуть підготувати невеличкі слайд-шоу (презентацію) про різноманітність ландшафтів Донеччини.
Опрацьований матеріал вислати на електронну пошту ejilova02.03@ i.ua
Мета уроку: поглибити та систематизувати знання учнів про рослинний і тваринний світ України; сформувати знання про рослинний та фауністичний склад природних зон України, видовий склад і поширення рослин і тварин; дослідити взаємозв’язки між видами рослин і тварин, ознайомитись з акліматизованими та реакліматизованими рослинами і тваринами, занесеними до Червоної книги.
Опрацювати параграфи 31-32, повторити параграфи 29-30
Опрацювати матеріал презентацій за посиланням:
1.Рослинний світ України
2. Тваринний світ України
Виконати тестування на платформі за посиланням:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5149645
Код доступу 5149645
Тест активний до 27.01.2020. 15.00. Спроба одна. Час 20 хв.
Комментариев нет:
Отправить комментарий